Комплект книг Щоденники (7 кн.). Автор - Євген Чикаленко (Темпора)

Опис:

Книга 1. Щоденник (1907-1917)

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.

Книга 2. Щоденник (1918-1919)

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.

Книга 3. Щоденник (1919-1920)

Видання являє собою повну версію Щоденника за 1919-1920 рр. відомого  учасника українського руху початку ХХ ст. Є. Чикаленка (1861-1929), яка  вперше пропонується читачеві. Крім авторського тексту, він включає до 30  рідкісних матеріалів із тогочасних періодичних видань, що виходили в  Галичині, Наддніпрянській Україні, за кордоном, та кілька десятків  листів від відомих сучасників  В. Винниченка, В. Липинського, О.  Скорописа-Йолтуховського, В. Андрієвського, В. Короліва-Старого, Б.  Матюшенка, М. Порша, М. Василька, П. Понятенка та багатьох інших. Усі  вони в сукупності відтворюють складну й драматичну дворічну добу  української революції та державотворення, роль та значення в її  перипетіях конкретних особистостей.

Книга 4. Щоденник (1921)

У книзі продовжується публікація щоденника Є. Чикаленка еміграційного періоду. До видання увійшли записи за 1921 р., які відображають особисті рефлексії діяча з приводу важливих історичних подій, ще одну його спробу долучитися до активного політичного життя. Автор продовжує невідривно стежити за подіями, що відбувалися в Україні, зокрема за зростанням протибільшовицьких настроїв, розвитком повстанського руху, політикою радянських лідерів щодо України. Є. Чикаленко у 1921 р. продовжує, переважно листуванням, спілкуватися з відомими українськими політиками, громадськими та культурними діячами: В. Вишиваним, В. Королівим-Старим, Д. Дорошенком, М. Славинським, П. Чижевським, Є. Лукасевичем, В. Піснячевським, Є. Вировим, М. Садовським, М. Косом, Д. Греголинським та ін. Листи від них автор включив до власних записів, аби розширити їхню інформаційну повноту або деталізувати важливі факти. До щоденника увійшли й цінні матеріали з періодичних видань різних напрямів, що потрапляли у поле зору Є. Чикаленка.

Книга 5. Щоденник (1922)

Книга являє собою «Щоденник» Є. Чикаленка за 1922 р., четвертий рік життя автора в еміграції. Особливістю його стало встановлення епістолярної комунікації Є. Чикаленка із рідними з України. Сини детально інформували батька про своє життя в умовах радянської дійсності, про спільних знайомих, про долю батькового архіву, розповідали родинні новини. Цього року Є. Чикаленко активно листувався з Галичиною та українською еміграцією Відня, Праги, Берліна, США: він отримав бл. 130 листів. Його кореспонденти – В. Дорошенко, Д. Донцов, М. Кос, Д. Греґолинський, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Піснячевський, В. Липинський, В. Леонтович, В. Королів-Старий, В. Вишиваний, М. Галин, М. Левицький, Б. Матюшенко, М. Василько, М. Гехтер, М. Струтинський та ін. Відновлюється й листування Є. Чикаленка із С. Єфремовим. У композиції «Щоденника» Є. Чикаленка за 1922 р. отриманий епістолярій переважає над авторськими текстами і містить цінну інформацію: знайомить читача з життєвими обставинами відомих українців на еміграції.

Книга 6. Щоденник (1923-1924)

У «Щоденнику» Є. Чикаленка за 1923–1924 рр. відображено реалії життя української еміграції цього періоду: згортання діяльності урядових установ, скорочення фінансування українських громадських організацій, народження нових періодичних видань і товариств, погляди окремих політиків на переломні події української історії, проникнення в середовище української еміграції більшовицьких агентів тощо. Ідеться в ньому й про підготовку та першу публікацію відомої мемуарної праці діяча – його «Спогадів». «Щоденник» містить великий масив листів до Є. Чикаленка від багатьох кореспондентів з України та еміграції, у тому числі від його дітей та близьких приятелів.

Книга 7. Щоденник (1925-1929)

У книзі друкується остання частина "Щоденника" Євгено Чикаленка, якою автор завершив свій десятилітній цикл мемуарної праці в еміграції. У записах Є. Чикаленка знайшли відображення суспільно-політичні події у Європі другої половини 1920-х років та в Україні під більшовицькою владою, настрої української еміграції, погляди автора на державницькі перспективи України в тих умовах. До "Щоденника" увійшов і потужний сегмент епістолярію: листи до Є. Чикаленка від відомих політиків та громадських діячів: В. Піснячевського, Г. Гасенка, О. Лагутенка, В. Кедровського, В. Короліва-Старого, Д. Дорошенка, В. Дорошенка, Є. Лукасевича, Д. Греґолинського, Д. Левицького, С. Єфремова, дітей — Левка, Ганни, Петра та Івана, селянина із Ставропілля — П. Пимарчука, які надають цій частині "Щоденника" особливого колориту.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України початку ХХ ст.

Книга 1. Щоденник (1907-1917)

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.

Книга 2. Щоденник (1918-1919)

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.

Книга 3. Щоденник (1919-1920)

Видання являє собою повну версію Щоденника за 1919-1920 рр. відомого  учасника українського руху початку ХХ ст. Є. Чикаленка (1861-1929), яка  вперше пропонується читачеві. Крім авторського тексту, він включає до 30  рідкісних матеріалів із тогочасних періодичних видань, що виходили в  Галичині, Наддніпрянській Україні, за кордоном, та кілька десятків  листів від відомих сучасників  В. Винниченка, В. Липинського, О.  Скорописа-Йолтуховського, В. Андрієвського, В. Короліва-Старого, Б.  Матюшенка, М. Порша, М. Василька, П. Понятенка та багатьох інших. Усі  вони в сукупності відтворюють складну й драматичну дворічну добу  української революції та державотворення, роль та значення в її  перипетіях конкретних особистостей.

Книга 4. Щоденник (1921)

У книзі продовжується публікація щоденника Є. Чикаленка еміграційного періоду. До видання увійшли записи за 1921 р., які відображають особисті рефлексії діяча з приводу важливих історичних подій, ще одну його спробу долучитися до активного політичного життя. Автор продовжує невідривно стежити за подіями, що відбувалися в Україні, зокрема за зростанням протибільшовицьких настроїв, розвитком повстанського руху, політикою радянських лідерів щодо України. Є. Чикаленко у 1921 р. продовжує, переважно листуванням, спілкуватися з відомими українськими політиками, громадськими та культурними діячами: В. Вишиваним, В. Королівим-Старим, Д. Дорошенком, М. Славинським, П. Чижевським, Є. Лукасевичем, В. Піснячевським, Є. Вировим, М. Садовським, М. Косом, Д. Греголинським та ін. Листи від них автор включив до власних записів, аби розширити їхню інформаційну повноту або деталізувати важливі факти. До щоденника увійшли й цінні матеріали з періодичних видань різних напрямів, що потрапляли у поле зору Є. Чикаленка.

Книга 5. Щоденник (1922)

Книга являє собою «Щоденник» Є. Чикаленка за 1922 р., четвертий рік життя автора в еміграції. Особливістю його стало встановлення епістолярної комунікації Є. Чикаленка із рідними з України. Сини детально інформували батька про своє життя в умовах радянської дійсності, про спільних знайомих, про долю батькового архіву, розповідали родинні новини. Цього року Є. Чикаленко активно листувався з Галичиною та українською еміграцією Відня, Праги, Берліна, США: він отримав бл. 130 листів. Його кореспонденти – В. Дорошенко, Д. Донцов, М. Кос, Д. Греґолинський, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Піснячевський, В. Липинський, В. Леонтович, В. Королів-Старий, В. Вишиваний, М. Галин, М. Левицький, Б. Матюшенко, М. Василько, М. Гехтер, М. Струтинський та ін. Відновлюється й листування Є. Чикаленка із С. Єфремовим. У композиції «Щоденника» Є. Чикаленка за 1922 р. отриманий епістолярій переважає над авторськими текстами і містить цінну інформацію: знайомить читача з життєвими обставинами відомих українців на еміграції.

Книга 6. Щоденник (1923-1924)

У «Щоденнику» Є. Чикаленка за 1923–1924 рр. відображено реалії життя української еміграції цього періоду: згортання діяльності урядових установ, скорочення фінансування українських громадських організацій, народження нових періодичних видань і товариств, погляди окремих політиків на переломні події української історії, проникнення в середовище української еміграції більшовицьких агентів тощо. Ідеться в ньому й про підготовку та першу публікацію відомої мемуарної праці діяча – його «Спогадів». «Щоденник» містить великий масив листів до Є. Чикаленка від багатьох кореспондентів з України та еміграції, у тому числі від його дітей та близьких приятелів.

Книга 7. Щоденник (1925-1929)

У книзі друкується остання частина "Щоденника" Євгено Чикаленка, якою автор завершив свій десятилітній цикл мемуарної праці в еміграції. У записах Є. Чикаленка знайшли відображення суспільно-політичні події у Європі другої половини 1920-х років та в Україні під більшовицькою владою, настрої української еміграції, погляди автора на державницькі перспективи України в тих умовах. До "Щоденника" увійшов і потужний сегмент епістолярію: листи до Є. Чикаленка від відомих політиків та громадських діячів: В. Піснячевського, Г. Гасенка, О. Лагутенка, В. Кедровського, В. Короліва-Старого, Д. Дорошенка, В. Дорошенка, Є. Лукасевича, Д. Греґолинського, Д. Левицького, С. Єфремова, дітей — Левка, Ганни, Петра та Івана, селянина із Ставропілля — П. Пимарчука, які надають цій частині "Щоденника" особливого колориту.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України початку ХХ ст.