Книга Душевний спокій. Чого ми набуваємо, коли старіємо. Автор - Шмід Вільгельм (Книги-ХХІ)

Про книгу:

Книга сучасного німецького філософа Вільгельма Шміда «Душевний спокій. Чого ми набуваємо, коли старіємо» представляє один із напрямків мотиваційної літератури. І хоч цей сегмент досить популярний і добре представлений на українському книжковому ринку, має велику читацьку аудиторію, саме тема старіння і дотичні до неї – ще майже не заповнена ніша. Але те, що такі книги все ж з’являються, і вони затребувані, свідчить, що наше суспільство готове рухатися у напрямку позитивних соціально-культурних змін – хай поки мікроскопічними кроками, але воно починає перезавантажувати своє ставлення до проблеми старіння.

Вільгельм Шмід про досить непрості речі, явища, процеси говорить просто і зрозуміло, завжди тримаючи у полі зору співрозмовника. І книга ця справді варта уваги. Адже тема старіння не так часто обговорюється; більше того, у нашому суспільстві вона часто (чи навіть звично) обминається. Психологічно це зрозуміло: людина не воліє замислюватися над тим, що колись усе може змінитися, що її мотиваційно-вчинкові площини наповняться новими смислами. Але відштовхуючи ці думки щодо себе, людина не замислюється й над тими, для кого цей період життя вже актуальний, не помічає їх або дратується, не зважає на них. А таке ставлення лише ускладнює життя літнім людям. Намагаючись збагнути проблему старіння у зв’язку з собою, людина вчиться жити з цим процесом осмислено і зі смислом. Намагаючись збагнути проблему старіння у зв'язку поки що з кимось іншим, людина вчиться бути гуманнішою, чутливішою і співчутливішою, а також оберігає себе від травматичного сприйняття себе у майбутньому, у новій якості.

Ведучи мову на непросту тему старіння, Вільгельм Шмід дуже просто, зрозуміло, толерантно і водночас чесно розмірковує про цей неминучий і закономірний процес. Він пропонує десять кроків до душевного спокою. Його книга читається, як хоку під супровід звуків японської флейти, води, вітру, бамбукових дзвоників у японському саду, падіння листя дерев на водну поверхню. Це мистецтво - мистецтво старіння, мистецтво вмілого поводження зі старінням.

Інга Кейван